Перші відомості про школу належать до 1853 року. Першим учителем був Антон Марковський. З самого початку заснування школи грамоти вчили дяки, тому школу ще називали в селі "дяківською". Спочатку школа розміщувалася в трьох приміщеннях(сільських хатах): одна кімната у гміні, ще одна - в будинку, де була сільська крамниця, а одна кімната в будинку на місці сьогоднішньої старої школи.

Одне з перших приміщень школи 1906 р.

З 1890 року директором школи був житель села Зигмунд Рижевський. Коли в 1906 році було засновано польську школу, то Зигмунд Рижевський став викладати українською мовою, а польською - Владислав Світальський. Тимчасово ще вчителював Микола Семеняк, який теж викладав українською мовою.

Зигмунд Рижевський директорував до 1930 року. За цей час приміщення переносилося декілька разів. Одне з шкільних приміщень виглядало приблизно так: з однієї сторони коридору були покої і кухня вчителя, у двох інших кімнатах вчилися учні. Школа була дерев'яною з банею догори. В бані був дзвін, яким кожен день скликали учнів до школи.

У 1931 році на кошти сільської громади було побудовано приміщення 5-ти класної школи. Воно збереглося до сьогоднішніх днів.

Приміщення школи, яке було побудовано в 1931 р. за кошти сільської громади

В кожному класі навчалося небагато учнів. В молодших класах, як правило, більше (до 20 учнів), 4-5 класах - 10-15 учнів. Це пояснюється тим, що селяни немали змоги давати дітей до школи, бо за навчання потрібно було платити гроші. Тому 5 класів учні закінчували дуже рідко.

Після смерті Зигмунд Рижевський директорами працювали Альойзем Чок, Юлія Мартинкова, Петер Губер.

Великі зміни сталися в галузі освіти після вересня 1939 року, коли навчання стало доступним для всіх громадян. До школи було залучено всіх дітей шкільного віку. В село прийшли працювати нові вчителі. Директором школи став Корбутяк Д.М., а в 1940 році - Секала Іванна Петрівна.

В селі було відкрито семирічну школу. Якщо до 1939 року в школі навчалося близько 100 учнів, то в 1940 році уже навчалося 404 учні. Ці дві цифри ще раз яскраво доказують, що освіта стала дійсно доступною всім сільським дітям.

Можна навести ще цікаві дані. В 1-4 класах стало вчитися 356, а в 5-8 класах тільки 48 учнів. Все це говорить про те, що в молодших класах тепер стали навчатися всі учні, а в 5-7 класах навчалися лише ті, хто до 1939 року закінчив 4-6 класи( а таких учнів було дуже мало).

В роки Великої Вітчизняної Війни школа майже не працювала. Та зразу ж після визволення рідного краю від фашистських загарбників навчання в школі відновилося. Важко було починати навчання в перші повоєнні роки. Не було підручників, не було зошитів. Вчилися з одного підручника, писали на кусках паперу.

Велику допомогу надавали вчителі, які приїжджали з східних областей України. В 1945-1955 в нашій школі працювало 45 вчителів з східних областей України. Серед них вчителі Резнікова Віра Володимирівна, Шименко Ірина Петрівна, Розсадюк Ганна Кузьмінічна, вчителька математики Клімова Варвара Іванівна.

У повоєнні роки школа декілька разів реорганізовувалася:

з 1944 по 1950 рік - семирічна

з 1950 по 1964 рік - середня

з 1964 по 1966 рік - восьмирічна

з 1966 - середня

В перші повоєнні роки намітився великий потяг сільської молоді до здобуття не тільки семирічної, але й середньої освіти. Школу стали відвідувати учні з 14 навколишніх сіл і навіть розміщених на віддалі 10-14 км( Росохач, Прикмище, Джурків, Піщаче, Гончарів, Болагурівка, Виноград, Руднівка, Рогиня, Острівець, Підгайчики, Загайпіль, Слобідка, Сороки).

Постало питання добудови школи. В 1954 директором школи стає Вербовий Володимир Степанович. За його керівництва було добудовано 5 класних кімнат(1956).

Школа була добудована в 1956 р.

В ці роки громадськістю села було вирішено переобладнати костьол на спортзал( костьол знаходиться недалеко від школи). Він і став першим спортзалом в тодішньому Гвіздецькому районі(1955). Йшли роки. Все більше й більше випусників школи закінчували педучилища, педіститути, університети і поверталися до рідної школи відкривати незвіданий світ допитливій дітворі.

Старе приміщення школи вже не могло помістити всіх учнів. Вчилися діти, вчилися дорослі. Навчання проводилося в три зміни, учні навчалися в 2-ох приміщеннях. Тому правління колгоспу імені Горького вирішило побудувати в селі нову типову школу.

Почалося будівництво школи в 1971 році.

1 вересня 1975 року, була урочиста відкрита школа на 480 місць.

Багато сил, енергії, ентузіазму під час будівництва школи вклала тодішній директор Федюк Наталія Миколаївна.

Директор школи Федюк Наталія Миколаївна(1970-1974 роки, 1996-1999 роки). Вчитель біології, мала педагогічне звання "вчитель-методист". Відмінник освіти України. Вклала величезний вклад в будівництво школи.

Багато праці вклали в будівництво школи вчителі, учні, батьки. В цьому велику допомогу надали тодішній голова колгосту Андрейко В.М. та бухгалтер Шевчук М.М.

Типова школа на 480 місць стала окрасою, однією з найкращих в районі. До послуг учнів у школі є 20 навчальних кабінетів, спортзал, актовий зал, їдальня на 120 посадочних місць, спортивний комплекс, містечко по початковій військовій підготовці, тир, шкільний радіовузол. Школа добре була забезпечена технічними засобами навчання, які є в кожному кабінеті. При школі був інтернат для учнів, які доїжджали з навколишніх сіл.

Великий вклад у навчально-виховний процес школи зробив Недільський Василь Якович, який працював директором з 1978 по 1985 роки.

Матковський Франко Станіславович - директор школи 1985-1996 роки. Педагогічне звання "старший вчитель", Відмінник освіти України. За його керівництва замінена теплотраса, придбано меблі для кабінетів, його руками оформлено кабінети, коридори.

Фото 1 Одне з перших приміщень 1906 рік
Фото 2 Приміщення школи, яке було побудовано в 1931 р. за кошти сільської громади
Фото 3 Школа була добудована в 1956 р.
Фото 4 Школа, яка була відкрита 1 вересня 1975 року